Jump to content

Serhii Konoval

From Wikipedia, the free encyclopedia
Serhii Konoval
Native name
Сергій Коновал
Birth nameSerhii Serhiiovych Konoval
Nickname(s)Норд (Nord)[1]
AllegianceUkraine Ukraine
Service / branch Armed Forces of Ukraine
RankJunior lieutenant
Battles / warsRusso-Ukrainian War
AwardsHero of Ukraine
Order for Courage

Serhii Serhiiovych Konoval (Ukrainian: Сергій Сергійович Коновал; 29 May 1992, Ternopil – 6 April 2024, near Chasiv Yar, Donetsk Oblast) was a Ukrainian public activist, Plast member, paramedic, serviceman, junior lieutenant of the Armed Forces of Ukraine, participant of the Russian-Ukrainian war. Hero of Ukraine (2024, posthumously).

Biography

[edit]

Serhii Konoval was born on 29 May 1992 in Ternopil.[1]

He studied at Ternopil secondary school No. 19. He graduated from the Ternopil National Medical University with a degree in dentistry.[1][2]

A member of the Order of the Crusaders, a participant of the Revolution of Dignity. From March 2014, he was a paramedic of the volunteer medical battalion "Hospitallers" of the Right Sector, and later – the commander of the 6th Reserve Hundred of the Right Sector. He participated in the battles for Stanytsia Luhanska, Pisky, and Mariinka.[1][3][4]

One of the founders of the "House of Veterans" in Ternopil. He worked as the head of the department of the Ternopil Regional Youth Methodological Center. Co-organizer of national and patriotic events. In 2018, he took part in a charity bike ride across 20 US states in support of Ukraine.[3][5][6]

During the full-scale Russian invasion, he served as the commander of the 2nd Infantry Company "Steel Hundred" of the 2nd Infantry Battalion named after T. Hammer of the 67th Mechanized Brigade. He participated in the battles for Kyiv, Kharkiv, Donetsk and Bakhmut. Later he fought in the Liman direction. He died on 6 April 2024, together with his comrade Taras Petryshyn near the town of Chasiv Yar, Donetsk Oblast.[3][7]

The funeral service for Serhii Konoval and Taras Petryshyn took place on 9 April 2024 on Independence Square in Kyiv.[8][9]

He was buried on 10 April 2024 at the Mykulynetsky Cemetery in Ternopil.[10]

Family

[edit]

In January 2024, he married volunteer Olha Danchenko.[11]

Works

[edit]

He was a cameraman and co-producer of the films "Shliakh pokolin", "Doroha v Karpatakh", "Trokhy nyzhche neba". He shot a music video about Ternopil for the song of the local band "Kozhen z nas".[3]

Awards

[edit]
  • the title of Hero of Ukraine with the Order of the Golden Star (23 August 2024, posthumously)[12]
  • Order for Courage, 3rd class (14 March 2023)[13]
  • Order of the Knight's Cross of the Volunteer (14 October 2019)[1]
  • ATO Volunteer medal[1]
  • Fighter, veteran of the Right Sector military group[1]
  • Iron Plast Cross (2024, posthumously)[10]

Commemorations

[edit]

On 10 April 2024, he was honored with a moment of silence in the Missouri Senate.[14]

References

[edit]
  1. ^ a b c d e f g ""Надіюся, що український народ все більше консолідуватиметься, щоб перемогти", — доброволець Сергій Коновал". За Збручем. 2019-10-22.
  2. ^ Ірина Моргун, Тарас Бурак (2023-08-28). "За фахом — стоматолог, за покликанням — боєць: історія захисника Сергія Коновала". Суспільне Новини.
  3. ^ a b c d Ірина Терлюк, Дана Савицька (2024-04-07). ""Смерть кожного воїна — трагедія, але смерть Норда – це втрата майбутнього України". Загинув тернополянин Сергій Коновал". Суспільне Новини.
  4. ^ Дар'я Дурова (2024-04-07). "Захищали Україну з 2014 року: під Часовим Яром загинули бійці 67 ОМБр ДУК «Правий сектор» Сергій Коновал і Тарас Петришин". Oboz.ua.
  5. ^ Богдан Боденчук, Тарас Бурак (2022-08-18). "«Війна мене зробила сильнішим»: історія добровольця з Тернополя, який з 2014 року захищає Україну". Суспільне Новини.
  6. ^ Ірина Герман (2024-04-07). ""Про такого командира можна було лише мріяти": на фронті загинув відомий молодий патріот з Тернополя (Фото)". 0352.ua.
  7. ^ Тата Когут (2023-08-22). "Бійця з Тернополя нагородили орденом "За мужність" (Фото, відео)". 0352.ua.
  8. ^ Ірина Моргун, Анна Сергієць (2024-04-09). "У Києві прощаються з Сергієм Коновалом і Тарасом Петришиним з Тернопільщини". Суспільне Новини.
  9. ^ "У Києві попрощалися із воїнами 67 ОМБр Сергієм Коновалом (Норд) та Тарасом Петришиним (Химера), які загинули в бою проти окупантів. Відео+Фоторепортаж". Цензор.НЕТ. 2024-04-09.
  10. ^ a b Богдан Боденчук, Тетяна Панченко (2024-04-10). "Похорон "Норда" і "Химери": в Тернополі попрощалися з двома бійцями". Суспільне Тернопіль.
  11. ^ Ірина Моргун, Дана Савицька (2024-01-11). "Їх познайомила війна: в Тернополі одружилися військовий і волонтерка". Суспільне Новини.
  12. ^ Decree of the President of Ukraine from 23 серпня 2024 year № 555/2024 «Про присвоєння С.Коновалу звання Герой України» (in Ukrainian)
  13. ^ Decree of the President of Ukraine from 14 березня 2023 year № 148/2023 «Про відзначення державними нагородами України» (in Ukrainian)
  14. ^ Ірина Терлюк (2024-04-10). "Загиблого бійця з Тернопільщини хвилиною мовчання вшанували у Сенаті штату Міссурі". Суспільне Тернопіль.
Retrieved from "https://en.wikipedia.org/w/index.php?title=Serhii_Konoval&oldid=1255394010"