Jump to content

Rostyslav Hluvko

From Wikipedia, the free encyclopedia
Rostyslav Hluvko
Ростислав Олександрович Глувко
Born(1927-05-08)8 May 1927
Surazh, now Ternopil Oblast, Ukraine
Died4 March 1990(1990-03-04) (aged 62)
NationalityUkrainian
Alma materHammersmith College of Art

Rostyslav Hluvko (Ukrainian: Ростислав Олександрович Глувко; 8 May 1927 – 4 March 1990) was a Ukrainian artist, graphic artist, and public figure. A friend of Volodymyr Lutsiv.[1]

Biography

[edit]

Rostyslav Hluvko was born on 8 May 1927 in Surazh[a], now the Shumsk urban hromada of the Kremenets Raion, Ternopil Oblast, Ukraine. He lived in Kremenets until 1940.[3]

In 1940, he was deported to Kazakhstan with his mother. Later, in 1942, he traveled with Polish troops to Palestine via Iran. In 1947 he emigrated to the United Kingdom. In London, he graduated from Hammersmith College of Art (1951). Hluvko worked as a graphic artist.[4][5]

Died on 4 March 1990 in London. According to his will, in 1991 he was buried in his father's grave at the Tunytske cemetery in Kremenets.[2]

Works

[edit]

His artworks are in tempera, oil, acrylic, watercolor, and book graphics. Hluvko illustrated the book A Millennium of Christian Culture in Ukraine (London, 1988). Author of posters, postcards, programs, and commemorative badges.[4][5][2]

Personal exhibitions in London (1980, 1982, 1985), Manchester (1981), Toronto (Canada, 1985), Detroit (US, 1980). From 1982, he participated in international exhibitions, in particular, the World Exhibition of Ukrainian Artists at the Canadian-Ukrainian Art Gallery (1982). Posthumous exhibitions were held at the Kremenets Museum of Local Lore (1997), the National Art Museum of Ukraine (2009, Kyiv).[4][5][2][6]

Main works:[4]

  • compositions – "Avtoportret" (1950), "I. Mazepa. Fantaziia" (1976), "Kozaky nesut" (1978), "Richmond-park", "Venetsianska lahuna" (both – 1980s), "A v tuiu sviatuiu ta nedilenku rano" (1981), "Pokhoron Panteleimona Kulisha" (1981, 1984), "Hamaliia" (1984), "Marusia Churai" (1989);
  • icons – "Spasytel" (1976), "Matir Bozha", "Bohomatir z Isusom", triptych "Vizd do Yerusalymu", "Sv. Pavlo" (all – 1978), "Borys i Hlib" (1979), "Sv. Yurii", "Pantokrator" (both – 1982), "Khreshchennia Ukrainy", "Isus Khrystos" (both – 1986), "Feodosii Pecherskyi" (1988).

Honoring

[edit]

In 2003, a book of memoirs Memorabilia was published.[4][7][8]

In 2010, a room-museum of the artist was opened at the Kremenets Humanitarian and Pedagogical Institute, where the works presented by his daughter Svitlana are kept.[4][5][2][9]

Notes

[edit]
  1. ^ Until 2007, it was believed that he was born in Kremenets[2]

References

[edit]
  1. ^ Валентина Шпак (2020-12-22). "Дивитися у майбутнє, шануючи минуле..." Свобода.
  2. ^ a b c d e Глувко Ростислав Олександрович // Мистці Тернопільщини. Частина 1. Образотворче мистецтво: бібліографічний покажчик / департамент культури, релігій та національностей Тернопільської облдержадміністарації, Тернопільська обласна університецька наукова бібліотека; укладач Миськів В.; вступна стаття І. Дуда; керівник проєкту та науковий редактор Вітенко В.; редактор Жовтко Г., Тернопіль : Підручники і посібники, 2015, s. 387—390? ISBN 978-966-07-2936-0.
  3. ^ Скакальська, І. Мистецька еліта Волині: відомі постаті // Скакальська, І. Історія України в особах: волинська сторінка міжвоєнного періоду ХХ ст., Київ : КНТ, 2017, s. 86.
  4. ^ a b c d e f Чернихівський, Г. І. Глувко Ростислав Олександрович // Encyclopedia of Modern Ukraine / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006, Т. 5 : Вод — Гн, s. 677—678, ISBN 966-02-3355-8.
  5. ^ a b c d (in Ukrainian) Дуда І., Чернихівський, Г., Глувко Ростислав Олександрович // Ternopil Encyclopedic Dictionary: in 4 v. / editorial board: H. Yavorskyi and other, Ternopil: "Zbruch", 2004, V. 1: А—Й, S. 365. — ISBN 966-528-197-6.
  6. ^ Чернихівський, Г. Представлено вперше // Діалог, 29.03.1997.
    Янусь, Н. Повернення безцінних скарбів // Замок, 30.09.2009, s. 3.
    Альта, Л. Перекотиполем він не став… // Урядовий кур'єр, 12.09.2009, s. 8—9, (Про Україну з любов'ю).
    Рябець, О. Усі ми стали трошки багатшими // День, 05.09.2009, s. 2.
  7. ^ Чернихівський, Г. Репрезентація «Споминів» Ростислава Глувка // Чернихівський, Г. Портрети пером, Кременець, 2008, Кн. 3, s. 281—285.
  8. ^ Чернихівський, Г. Репрезентація "Споминів" Ростислава Глувка // Діалог, 27.09.2003, (Щойно з друку).
  9. ^ Казьмірук, Н. Акція, освячена Великоднем // Замок, 30.04.2010, s. [1].
    Хаймець, О. Відкрито музейну залу Ростислава Глувка // Діалог, 30.04.2010, s. 2.
    Циганюк, М. У Кременці діє музейна зала художника Ростислава Глувка // Місто, 28.04.2010, s. 6, (Світська хроніка).