Jump to content

Maksym Ostapenko

From Wikipedia, the free encyclopedia
Maksym Ostapenko
Максим Остапенко
Born
Maksym Anatoliiovych Ostapenko

(1971-08-04) 4 August 1971 (age 53)
Zaporizhzhia, Zaporizhzhia Oblast, Ukraine
Alma materZaporizhzhia National University
OccupationArchaeologist
AwardsOrder of Merit

Maksym Anatoliiovych Ostapenko (Ukrainian: Ігор Анатолійович Остапенко, born on 4 August 1971 in Zaporizhzhia)[1][2] is a Ukrainian scientist, archaeologist, cultural activist, and a soldier of the Armed Forces of Ukraine. He is also a Candidate of Historical Sciences (2013)[3] and Member of the National Union of Local History of Ukraine.[4]

Biography

[edit]

Ostapenko graduated from Zaporizhzhia National University with a major in history.[2][5] Since 1989, he has worked as a forester at the Nature Protection Department, working as a junior, senior and leading researcher at the Department of Historical and Cultural Monuments Protection. He was also the head of the museum department, deputy director for research (2005–2007), and director general (2007–2022) of the Khortytsia National Reserve.[6]

During his tenure, he discovered the following: a Scythian settlement in Sovutynia Gully, a Bronze Age sanctuary on Braharnia Hill, Bronze Age religious buildings in the Molodniaha Gully area, and underwater archaeological sites found in the Old Dnipro Riverbed: "Zaporozka Chaika", brigantine. He was the curator of the construction of the historical and cultural complex Zaporizka Sich.[6]

In 2012, he was elected chairman of the Zaporizhzhia Oblast Organization of the National Union of Local History of Ukraine.[7] After the start of the full-scale Russian invasion, he joined the Armed Forces of Ukraine.[8]

Currently at the Kyiv-Pechersk Lavra National Conservation Area as Acting Director General (from 14 April to 28 October 2023),[8] and later Director General (from 28 October 2023).[9]

He is the author of more than 30 scientific publications.[8]

Awards

[edit]

References

[edit]
  1. ^ "Остапенко Максим Анатолійович". РБК-Україна.
  2. ^ a b Наталія Павленко, Валерія Радзієвська (2015-06-22). ""Запоріжжя не стало Донецьком тільки тому, що тут є Хортиця"". Gazeta.ua.
  3. ^ "Остапенко Максим Анатолійович". Науковці України.
  4. ^ "У Херсоні відбувся круглий стіл "Українське козацтво як феномен державотворення та туристичний бренд"". Національна спілка краєзнавців України. 2019-10-25.
  5. ^ Євген Логанов (2017-01-14). "Максим Остапенко: "Хортиця — не просто музей, а святиня на сході країни"". Uryadovy Kuryer.
  6. ^ a b "Національний заповідник "Хортиця"". ГО «Нова армія — Україна».
  7. ^ "Спілку краєзнавців на Запоріжжі очолив Максим Остапенко". Національна спілка краєзнавців України. 2012-03-16.
  8. ^ a b c Марина Крижня (2023-04-14). "Призначено главу заповідника Києво-Печерська лавра". Суспільне Культура.
  9. ^ "Мінкульт призначив директора заповідника Києво-Печерської лаври". RISU. 2023-10-30.
  10. ^ Decree of the President of Ukraine from 23 серпня 2011 year № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України» (in Ukrainian)
[edit]
Retrieved from "https://en.wikipedia.org/w/index.php?title=Maksym_Ostapenko&oldid=1255464605"