Ivan Rybaruk
Ivan Rybaruk | |
|---|---|
| Іван Рибарук | |
| Born | 16 April 1966 |
| Nationality | Ukrainian |
| Alma mater | Ukrainian Agricultural Academy, Ivano-Frankivsk Theological Seminary of the UOC-KP, Kyiv Orthodox Theological Academy |
| Occupation(s) | Priest, writer, editor, presenter |
Ivan Vasylovych Rybaruk (Ukrainian: Іван Васильович Рибарук; born 16 April 1966) is a Ukrainian priest, writer, editor, presenter. Popularizer of the name of the Hutsul woman Paraska Plytka-Horytsvit.[1]
Biography
[edit]Ivan Rybaruk was born on 16 April 1966, in Kryvopillia, now the Verkhovyna Hromada of the Verkhovyna Raion, Ivano-Frankivsk Oblast, Ukraine.[2][3]
Education
[edit]He studied at the Ukrainian Agricultural Academy (1988, majoring in animal husbandry), Ivano-Frankivsk Theological Seminary of the UOC-KP (1994), and Kyiv Orthodox Theological Academy (1998). He worked at the Kotsiubynskyi collective farm and the district executive committee in Verkhovyna.[2][4]
Church ministry
[edit]On 18 June 1995, Metropolitan Andrii Abramchuk of Halychyna was ordained a deacon, and on 2 July of the same year he was ordained a priest.[5]
On 9 July 1995, he was appointed rector of the Church of the Nativity of the Theotokos in Kryvorivnia, Verkhovyna Raion.[5] In 2011, he initiated the restoration of the shingle roof of the wooden shrine.[6]
In 1997–2014, he was the head of the Information and Publishing Department of the Kolomyia Eparchy of the OCU. Currently, he is the editor of the Orthodox magazine of the Hutsul and Pokuttya regions "Loza Vynohradna"; he hosts the radio program "Zustrich z bohom" on the district radio. Participant of national, international and regional religious and scientific conferences.[2][5]
Family
[edit]He is married and has four children with his wife Oksana.[5]
Works
[edit]Author of the books Tse duzhe vazhlyvo (2010),[3] Nevista Hospodnia (2013),[7] and Zhyty z Khrystom (2015).[8]
Awards
[edit]- Laureate of the Andrey Sheptytsky Ivano-Frankivsk Regional Prize in the nomination "spiritual printed word" (2015),[9]
- Laureate of the V Pokrova Literary Festival named after Taras Melnychuk (2013),[10]
- Pectoral cross (1997),[5]
- Cross with decorations and a Blessed Patriarchal Letter (2005).[5]
References
[edit]- ^ Людмила Стражник (2020-11-10). "П'ятикілограмова книжка "на помацанє"". Holos Ukrayiny.
- ^ a b c Анна-Лілія Кокора (2019-07-31). ""Найкращі ліки — любов і турбота. Якщо не допомагають, треба збільшувати дозу"". Gazeta.ua.
- ^ a b Ярослава Музиченко (2014-11-20). "Протоієрей Іван Рибарук: Небо подарувало нам Майдан "На виріст"". Ukraina Moloda.
- ^ Ярослава Музиченко (2008-02-15). "Стрітення щодня". Ukraina Moloda.
- ^ a b c d e f "Храм Різдва Пресвятої Богородиці села Криворівня". Коломийська єпархія ПЦУ.
- ^ Ірина Пустиннікова (2020-06-23). "Без бляхи. Три історії про те, як українські дерев'яні храми відновили історичний вигляд". Texty.org.ua.
- ^ "Гуцульський священик Іван Рибарук видав книгу". Репортер. 2013-11-01.
- ^ "Отець Рибарук із Криворівні презентував свою книгу "Жити з Христом"". Вікна. 2015-02-28.
- ^ "Священник з Криворівні Іван Рибарук став лауреатом премії Андрея Шептицького". Репортер. 2015-07-31.
- ^ "На Прикарпатті священик став лауреатом літературного фестивалю. Подарунок — сирний коник. Відео". Вікна. 2013-10-16.
Sources
[edit]- Наталя Мостова (2017-07-04). "Іван Рибарук". Галицький кореспондент.
- Тетяна Калениченко (2017-10-04). "Від атеїста до священика на Гуцульщині. Досвід о. Івана Рибарука з Криворівні". RISU.
External links
[edit]- Ана Море, Руслана Кравченко (2023-12-22). "Отець Іван Рибарук: в Україні є тисячі колядок, у Росії — жодної". Hromadske Radio.
- Наталка Голомідова (2014-07-10). "Отець Іван Рибарук: "Задавити духовну силу Майдану вже неможливо"". Галицький кореспондент.